Дослідження наших груп показали, що найкращі умови для росту фіалок були у 2-групі – сонце та очищена вода.

Ці чудові рослини дуже люблять досить освітлені місця, але  не прямі сонячні промені. Для вирощування цих неймовірно красивих квітів ідеально походять вікна, які виходять на східну або західну сторони, а якщо вікна виходять на південну сторону, необхідно притінити рослину. Оптимальною температурою для утримання фіалок вважається температура від +20 до +24 градусів С. Для поливу краще використовувати воду кімнатної температури, або ще на кілька градусів теплішу, це може бути водопровідна вода, але бажано або відфільтрована або відстояна. Можна лити воду в піддон або зверху на землю, але вода не повинна потрапляти на точку росту і на листя, а через 10-15 хвилин необхідно злити залишки води з піддона. Земля в горщику повинна бути достатньо вологою, але не мокрою. При переливі, через загнивання кореневої системи, рослина може загинути. Частота поливів залежить від температури повітря в приміщенні і складу грунту. Як правило, полив проводитися 1-2 рази в тиждень. У рослин які знаходилися у приміщенні з поганої освітленістю листочки сильно витягнулися, тому що квітка постраждала від нестачі світла

Фіалка – символ смутку, смерті, але водночас емблема пробудження природи; девіз Афін; знак невинності, скромності, цноти, чистоти; беззахисності, відданості своєму коханому.

 У греків фіалка вважалася квіткою смутку і смерті. Нею прибирали смертне ложе і могили молодих, дочасно померлих двічат. Символічне значення фіалки пов’язане із легендою про переслідування чарівної дочки Атласа богом сонця Аполлоном і передчасне перетворення на чудесну фіалку

Фіалка була також емблемою пробудження природи і водночас девізом Афін, котрі Піндар оспівав як заквітчане фіалками місто, а скульптори й живописці зображували у вигляді жінки з вінком фіалок на голові.

Після греків фіалка ні в кого не користувалася такою любов’ю, як у давніх галлів, для яких вона була символом невинності, скромності і цноти, тому нею посипали шлюбне ложе.

Любов до фіалки перейшла до нащадків галлів – французів, у котрих під час поетичних змагань, які відбувались щорічно в Тулузі, однією з вищих нагород була золота фіалка.

 У багатьох європейських народів фіалку вважали емблемою чистоти, беззахисності, відданості й вірності своєму коханому лицарю. Її неодноразово оспівували поети, зокрема, сучасник Людовіка XIV французький поет Демаре, посилаючи знаменитій засновниці літературних вечорів Жюлі де Рамбульє вінок із фіалок, змушує цю квітку говорити про себе ось що: “Не маючи честолюбності, я ховаюсь у траві, скромна своїм забарвленням, я скромна також і вибором місця; але якщо коли-небудь побачу себе на вашому чолі, то з найскромнішої квітки я стану найкращою”.

За народним сонником, фіалка приносить радість. Вона має здатність причаровувати. Для цього тому, кого хочуть причарувати, потрібно під час сну бризнути на повіки соком фіалки, а потім, коли він прокинеться, прийти і стати перед ним.

Цвітуть посеред густої пшениці біло-жовто сині квіточки, перешіптуються з колоссям налитими і ніби розповідають людям ось цю давню легенду про велике кохання.

Білий колір - це знак весільний, знак єднання двох закоханих; жовтий - знак розлуки, вічної розлуки з життям; синьою - колір неба, під яким рости і цвісти цій квітці і розповідати людям про велике кохання. Шумить зеленокосая нива. І в тому тихому шепоті, коли добре прислухатися, можна почути розмову двох закоханих. Але кажуть, що мова той може зрозуміти лише той, хто носить в своєму серці жар любові.

Кімнатні рослини.